Наукові підходи в менеджменті.

Ефективність менеджменту зумовлена, перш за все, ґрунтовністю методології вирішення проблем. Загалом існує 13 наукових підходів, використання яких доцільне в системі менеджменту: системний, комплексний, інтеграційний, маркетинговий, функціональний, динамічний, відтворювальний, процесний, нормативний, кількісний, адміністративний, поведінковий, ситуаційний. Кожен з них віддзеркалює певний аспект менеджменту.

Системний підхід. Будь-яка система (об’єкт) розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів, яка має вихід (мету), вхід, зв’язок з зовнішнім середовищем, зворотній зв’язок. Принципи: 1) процес прийняття рішення повинен починатися з виявлення та чіткого формулювання конкретних цілей; 2) необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему та виявляти всі наслідки та взаємозв’язки кожного часткового рішення; 3) необхідні виявлення та аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети; 4) цілі окремих підсистем не повинні конфліктувати з цілями всієї системи; 5) сходження від абстрактного до конкретного; 6) єдність аналізу та синтезу; 7) виявлення в об’єкті різноякісних зв’язків та їх взаємодії.

Комплексний підхід. Полягає в урахуванні технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних та інших аспектів менеджменту та їх взаємозв’язку.

Інтеграційний підхід. Передбачає вивчення та посилення взаємозв’язків: а) між окремими підсистемами та компонентами системи менеджменту; б) між стадіями життєвого циклу об’єкту управління (маркетинг, НДДКР, організаційно-технологічна підготовка виробництва, виробництво та ін.); в) між рівнями управління по вертикалі; г) між суб’єктами управління по горизонталі.

Маркетинговий підхід. Передбачає орієнтацію керуючої підсистеми системи управління на споживача при вирішенні будь-яких проблем. Основні пріоритети: 1) підвищення якості об’єкту (виходу системи) відповідно до потреб споживача; 2) економія ресурсів у споживача за рахунок підвищення якості об’єкту; 3) економія ресурсів у виробництві об’єкту за рахунок реалізації фактору масштабу, використання досягнень науково-технічного прогресу, вдосконалення процесу менеджменту.



Функціональний підхід. Потреба розглядається як сукупність функцій, котрі потрібно виконати для задоволення потреби. Після виявлення потрібних функцій створюються кілька альтернативних об’єктів для здійснення цих функцій та обирається той з них, котрий потребує мінімальних сукупних витрат за життєвий цикл об’єкту на одиницю його корисного ефекту.

Динамічний підхід. Об’єкт управління розглядається в діалектичному розвитку, вивчаються причинно-наслідкові зв’язки, співпідпорядкованість, проводиться ретроспективний та прогностичний аналіз.

Відтворювальний підхід. Орієнтований на постійне відновлення виробництва об’єкту для задоволення потреб конкретного ринку з меньшими, відносно аналогів на певному ринку сукупними витратами на одиницю корисного ефекту.

Процесний підхід. Функції управління розглядаються як взаємопов’язані. Процес управління є сумою безперервних пов’язаних дій з: маркетингу, плануванню, організації процесів, обліку та контролю, мотивації та регулюванню.

Нормативний підхід. Полягає у встановленні нормативів управління по всім підсистемам системи менеджменту: нормативи якості та ресурсомісткості, організаційно-технічного рівня виробництва, екологічної безпеки, ефективності використання ресурсів, обслуговування, якості управлінських рішень, тощо.

Кількісний підхід. Передбачає спробу перейти від якісних показників до кількісних за допомогою інженерних розрахунків, математико-статистичних методів, експертних оцінок, тощо.

Адміністративний підхід. Полягає в регламентації функцій, прав, обов’язків, тощо, в нормативних актах (накази, розпорядження, вказівки, стандарти, інструкції та ін.).

Поведінковий підхід. Мета - надання працівнику допомоги в усвідомленні своїх власних можливостей, творчих здібностей на основі застосування концепцій поведінкових наук до побудови та керівництва фірмою. Підвищення ефективності діяльності фірми через підвищення ефективності її людських ресурсів.

Ситуаційний підхід. Орієнтований на вивчення впливу на процес управління конкретної ситуації. Передбачає корегування обраного методу управління чи прийнятого рішення на конкретні умови певної ситуації, яка складається через збіг багатьох факторів зовнішнього та внутрішнього оточення фірми.


5717982562261427.html
5718045608172890.html
    PR.RU™