Принцип зв'язку з трудовою і оборонною діяльністю.

Трудова, оборонна і фізкультурна діяльність мають ряд спільних моментів:

1. І в праці і в оборонній діяльності і в фізичному вихованні оволодіння руховими діями досягається за рахунок активної взаємодії індивідуальних властивостей особистості.

2. В усіх видах діяльності людина діє в колективі. В функціонуванні колективу є багато спільного: наявність мети, задач, прав, обов’язків членів колективу, режиму діяльності і взаємин між людьми.

3. Навчання руховим діям і виховання людини здійснюється на основі тих самих закономірностей: теорії пізнання, теорії утворення тимчасових умовних зв’язків, теорії інформації і теорії довільних рухів.

4. Успіх у трьох видах діяльності залежить від таких умов: свідомого і активного ставлення до обраної діяльності, стану здоров'я, фізичної і розумової працездатності, досвіду, рівня розвитку здібностей.

Можливість позитивного переносу від занять фізичними вправами на трудову чи оборонну діяльність закладена в поліструктурності і поліфункціональності фізичних вправ і оборонних, трудових дій. Поліструктурність вправ проявляється в тому, що окрема м'язова група (орган, система організму) може забезпечувати різноманітні рухові дії. Поліфункціональність обумовлює виконання кожного руху за рахунок активізації функцій багатьох органів і систем організму, психічних і особистісних властивостей людини. З одного боку, одні і ті ж функції організму (психічні процеси, властивості особистості) можна розвинути за допомогою різних вправ, з другого - за допомогою однієї вправи, але різними способами її виконання можна розвинути різні функції організму.

Перенос може бути прямими і опосередкованим (за видом), позитивним і негативним (за якістю). Прикладом прямого позитивного переносу може бути вплив координованості рухів, розвинута в процесі занять спеціальними фізичними вправами на швидкість оволодіння навичками управління літаком, наземними транспортними засобами. Прямий негативний перенос в цих видах діяльності спостерігається при невиправдано різких рухах руками у боксі, ніг у футболі. Недоліки особливо гостро проявляються в складних ситуаціях польоту чи дорожньої ситуації, при раптових складних обставинах. Опосередкований перенос з позитивним ефектом спостерігається в покращенні оперативного і тактичного мислення у представників водійських професій в результаті спеціального розвитку в них засобами спортивних ігор здатності розподіляти і переключати увагу. Прикладом опосередкованого негативного переносу служить ускладнюючий вплив однобічного розвитку м’язової сили у важкоатлетів на координацію рухів, що негативно відобразиться на здатність переключати увагу, як результат і на успішність оволодіння навичками в тих професіях, де ці здатності є ведучими.



Негативний вплив занять фізичними вправами на прояв певних здібностей трудової чи оборонної діяльності компенсується розвитком інших здатностей. Наприклад, негативний вплив занять футбoлом, боксом, важкою атлетикою - на успішність оволодіння навичками керування літаком на початковому етапі навчання компенсується за рахунок розвитку впевненості в своїх силах, емоційній стійкості, волі, високої працездатності в умовах перевантажень і загойдування. Більше того, особи, які займалися зазначеними видами рухової активності в результаті на 15-20% швидше і якісніше оволодівають технікою пілотування, водіння наземних транспортних засобів у порівнянні з тими, які ніколи не займалися фізичними вправами.

Трудова діяльність на людину може мати не тільки позитивний, але і негативний вплив. Кожна трудова діяльність є спеціалізованою, не здатною здійснити всебічний і гармонійний вплив на організм людини. В цьому відношенні найбільш повно проявляються можливості фізичного виховання як компенсуючого засобу. Фізичні вправи: сприяють розвиткові м’язових груп не задіяних у виробничому процесі, у післяробочий час сприяють рекреації м’язів зайнятих у виробництві, скорочують термін впрацювання (вступна гімнастика), допомагають підтримати високу продуктивність протягом робочого дня (фк паузи).

Сутність більшості видів праці полягає у виконанні рухів. Рухи складають основу і фізичного виховання. Застосовуючи різноманітні фізичні вправи можна підготувати студента (майбутнього фахівця) до певного виду трудової діяльності. Використання вправ, що вимагають розрізнення м'язових зусиль, часових, просторових характеристик рухів, їх координацію, можна створити необхідний фундамент фізичної готовності до праці.

Професійно-прикладна фізична підготовка - розділ фізичного виховання, спрямований на розвиток усіх фізичних якостей, систем організму (оскільки заняття фізичними вправами формують неспецифічну адаптацію), а також специфічних для певної професії.

4.3.Принцип оздоровчої спрямованості зобов’язує викладача, методиста, інструктора так організовувати фізичне виховання, щоб воно виконувало і профілактичну і розвиваючу функції. Це значить, що з допомогою ФВ необхідно:

-компенсувати дефіцит ФА, що виникає в умовах сучасного життя;

- вдосконалювати функціональні можливості організму, підвищуючи його працездатність і резистентність негативним впливам.

Реалізація цього принципу виконується шляхом дотримання таких вимог:

1. Засоби і методи ФВ застосовувати такі, які мають наукове обгрунтування їх оздоровчої цінності. Встановлено, що з віком зменшується частка засобів швидкісного, а потім силового спрямування, зі зростанням долі засобів для розвитку аеробної витривалості. Найбільшу оздоровчу цінність мають динамічні, циклічні, аеробні, глобального характеру вправи. Нетрадиційні засоби ФВ (фітотерапія, загартовування, різновиди масажу, науково обгрунтовані авторські системи оздоровлення тощо).

2. Фізичне навантаження слід планувати у відповідності до можливостей осіб, що займаються. Індивідуальний підхід в залежності від статі, віку (біологічного), рівня ФП, самопочуття. Значення самоконтролю.

3. Лікарсько-педагогічний контроль - обов’язковий елемент процесу ФВ. Його значення зростає з віком осіб, що займаються. Оскільки з роками зменшуються адаптаційні можливості організму, зростає захворюваність.

4. Дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо чистоти, температури повітря, освітлення, дотримання особистої гігієни (харчування, одягу) тощо.

5. Раціональне використання сил природи. Ніж старша особа, тим більшого значення у фізичному вихованні набувають оздоровчі сили природи. Тому що використання їх позитивного впливу відбувається пасивно.


5711687279380212.html
5711743103786483.html
    PR.RU™