Горілчані вироби закордонних країн

Текіла (Tequila) — це міцний напій Мексики (38-45% об.), який отримують подвійною перегонкою перебродженого соку зрілої блакитної агави. Попит на текілу постійно зростає, що підтверджується реалізацією 1998-1999 років Jose Cuervo відповідно 4,96 і 5,30 та Sauzo - 2,32 і 2,93 млн ящ./9л.

Залежно від витримки текілу поділяють на:

• без витримки - біла (blanko) і срібна (plata);

• (Centinela blanko, Herradura silver);

• витриману від двох місяців до року (reposado);

(Herradura gold, Cuervo gold);

• витриману від одного до трьох років (anejo);

• (Centinela aneja, Herradura aneja).

Текіла gold – має золотистий відтінок завдяки карамельному колеру. Витримку текіли здійснюють у бочках з білого американського дуба. Текіла повинна бути зроблена мінімум на 51% з блакитної агави, а класу premium - тільки зі 100% соку агави.

Текіла blanko – характеризується натуральним смаком блакитної агави, reposado - світло-солом'яним або світло-золотистим кольором, anejo - темнішим кольором, більш м'яким і комплексним смаком. Часом у пляшки кладуть по стручку гіркого перцю або по гусені.

Текілу виробляють тільки в п'яти районах Мексики, хоча найбільше її виготовляють у штаті Халіско. Мексиканська текіла на маркуванні повинна мати номер підприємства - NOM.

Використовують текілу і як добавку до чаю, кави, безалкогольних напоїв, а в США - для приготування коктейлю Маргарита (три частини текіли і одна частина лимонного соку, з льодом).

Арак (58,8% об.) – горілка поширена у Південній Індії та країнах Південно-Східної Азії. Її отримують перегонкою збродженого соку кокосової пальми (у Шрі-Ланці) або із закваски рису і патоки цукрової тростини з додаванням чи без добавки пальмового соку (на Яві, Ямайці). Арак - прозорий, безбарвний або трохи жовтуватого відтінку, відрізняється сильним, характерним ароматом.

Саке— це японський національний напій (16-18% об.), який називають рисовою горілкою, виробляють з рису. Споживають традиційно у гарячому вигляді.

Маотай– рисова горілка яку вживають у Китаї, міцністю 60% об. Відрізняється тим, що рисовий спирт настоюють на суміші цілющих трав, потім розводять водою та витримують певний час у закупорених пляшках.



Сливовиця– популярна в Угорщині, Словаччині, Румунії, країнах колишньої Югославії. Горілка, яку виготовляють на спирті, отриманому подвійною перегонкою із сливи сорту угорка. Характерний смак і аромат цьому напою надають подрібнені кісточки, які додають до сливової маси перед зброджуванням.

Чача (45% об.) – поширена у Грузії та Абхазії, яку готують із спирту, отриманого з нестиглого, несортового винограду та відходів винного виробництва.

З органолептичних показників якості горілки враховують зовнішній вигляд, колір, смак і аромат. Горілка повинна бути прозорою, безбарвною, без побічних домішок і осаду, мати характерний смак і аромат, без побічного присмаку й аромату. Аромат горілки може бути характерним, добре вираженим, добрим або слабко вираженим; смак - чистим і м'яким, характерним, але різким і пекучим.

З фізико-хімічних показників у горілці визначають: повноту наливання, міцність, лужність, масові концентрації альдегідів, сивушного масла, складних ефірів, об'ємну частку метилового спирту. Значення цих показників повинні відповідати стандартним вимогам.

Норми фізико-хімічних показників якості горілок:

• об'єм соляної кислоти;

• масова концентрація альдегідів у перерахунку на оцтовий в 1 дм3 безводного спирту, мг, не більше;

• масова концентрація сивушного масла у перерахунку на суміш ізоамілового і ізобутилового спиртів (3:1) в 1 дм3 безводного спирту, мг, не більше;

• масова концентрація ефірів у перерахунку на оцтовоетиловий ефір в 1 дм3 безводного спирту, мг, не більше;

• об'ємна частка метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %, не більше.

З показників безпеки у горілці визначають токсичні елементи (свинець, миш'як, кадмій, ртуть, метанол), радіонукліди (цезій-137 і стронцій-90).


5708008341449024.html
5708142232583831.html
    PR.RU™